Страшна трагедія Голодомору в Україні не залишила байдужим нікого – ні  старих, ні малих. А нащадкам особливо ретельно необхідно зберігати  пам’ять про ті страшні події.  Тому в навчально-виховному комплексі №17 вшануванню 75-ї річниці Голодомору в Україні приділено особливу увагу. Учні збирали свідчення очевидців, оформили тематичну виставку, шкільний Куточок хліба доповнили матеріалами, які засвідчують голод.

Кульмінацією став урочистий реквієм з нагоди вшанування пам’яті померлих від Голодоморів в Україні «Засвіти свічку», проведений  21 листопада о 14 годині для  учнів 2-11 класів

В урочистій скорботі діти і дорослі схилили голови перед пам’яттю людей різного віку, яких тоталітарний режим змусив померти від голоду.  Перегляд фотографій та уривку з документального фільму нікого не залишив байдужим.

Сумом і болем наповнювалися серця під час звучання ліричних поезій у виконанні учениць Кузнєцової Христини, Мосендз Анастасії, Павлової Тетяни, Зотової Юлії, Коваль Оксани, Міщишеної Іванни. Усі ніби потрапили в напіввимерле українське село, побачили очі дітей, своїх однолітків,  із німим благанням: «Їсти!»

Пам’ять померлих від голоду в Україні під час Голодоморів різних років вшанували хвилиною мовчання. Учениці Мартиновська Яна, Старушок Юлія, Чопяк Аліна та Косовська Аліна зачитали свідчення очевидців, звучала унікальна народна дума кобзаря, яка виконувалась у шістдесяті роки минулого століття, тоді, як було накладено політичне табу навіть на найменші спогади про голод.

В кінці урочистого зібрання учні та вчителі запалили свічки, і сотні вогників у залі  були німою клятвою нащадків не забувати про найтрагічнішу сторінку історії нашої нації. Кожна дитина додому  понесла  символічний шматочок хліба, який не дістався її одноліткам, а також тематичний буклет для батьків та родичів.   

У підготовці та проведенні заходів велику допомогу надали директор НВК №17 Борис Ткачук, заступник директора з виховної роботи Лариса  Власова, вчитель географії Галина Воронцова,  вчитель музики Сергій Власов й інші педагоги та учні.

Це зібрання, сподіваємося, допоможе осмислити дітям, що історична пам’ять   змусить їх будувати своє життя свідомо і не допустити у майбутньому таких помилок. Покоління XXI ст. мають чітко усвідомлювати масштаби втрат, що поніс народ України, адже саме йому доведеться робити висновки на майбутнє. І тому необхідно докласти всіх зусиль, щоб у майбутньому житті українського народу це ніколи не повторилося.